четверг, 27 октября 2016 г.


Методи очищення стічних вод. Основні схеми очисних станцій


Очищення побутової стічної води здійснюють такими методами:

• механічним;

• біологічним;

• хімічним.

Очищення промислових стічних вод здійснюють такими методами:

- фізико-хімічним;

- хімічним.

Механічний метод очищення стічних вод–полягає у видаленні ізстічної води забруднень, які знаходяться в ній в нерозчинному і частково колоїдному стані (рис. 1). Відходи, які містяться в стічній воді (папірці, ганчірки, кістки, різні промислові відходи тощо) попередньо затримуються решітками.

Забруднення мінерального походження (пісок, шлак тощо) осаджують у спорудах, які називають пісковловлювачі.

Основну масу забруднень органічного походження, які знаходяться у стічних водах в підвішеному стані осаджують у відстійниках.

Відстійники залежно від будови і характеру руху в них стічних вод бувають:

• горизонтальні;

• вертикальні;

• радіальні.

Для очищення малих кількостей стічної рідини застосовують також септики –горизонтальні відстійники,де осадок накопичується протягомтривалого періоду і перегниває. Також можуть застосовувати двоярусні відстійники,які є комбінацією горизонтального відстійника(верхнячастина) та камери для гниття, для бродіння осаду (нижня частина).

Якщо осадок з відстійників переважно органічного походження, то його зброджують в спеціальних спорудах – метантенках.

Після зброджування осад з відстійників, септиків, метантенків тощо обезводнюють. Процес обезводнення здійснюють на спеціальних ділянках, які називають муловими ділянками, або штучними методами – вакуумного фільтрування, термічного сушіння тощо.

Після відділення води осадок можна використовувати в якості добрив або спалюють.

Механічний метод дозволяє виділити із стічної води 60…80 % нерозчинних забруднень.

Типова схема очисних споруд для механічного очищення стічних вод
Рис. 1. Типова схема очисних споруд для механічного очищення стічних вод

Біологічний метод очищення –полягає у видаленні із стічних воднайбільш дрібних завислих частинок, які залишились після механічної обробки та основну частину колоїдних та розчинених речовин (рис. 2).

Типова схема очисних споруд для біологічного очищення стічних вод
Рис. 2. Типова схема очисних споруд для біологічного очищення стічних вод


В наслідок біохімічних процесів, які протікають при біологічних методах очищення, органічна частина вказаних речовин мінералізується. В результаті повного біологічного очищення отримують рідину, яка не загниває, містить кисень та нітрати.

Біологічне очищення ведуть або в умовах, які близькі до природних або в створених штучно.

Якщо біологічне очищення ведуть в умовах, які близькі до природних, то очищення відбувається на:

- полях зрошення;

- полях фільтрування;

- біологічних водоймах.

Якщо біологічне очищення ведуть в штучно створених умовах, то очищення відбувається в таких спорудах:

• аеротенках;

• біологічних фільтрах.

Освітлену стічну воду випускають у водойми після її обеззараження шляхом хлорування.

В процесі біологічного очищення, як і під час механічного очищення утворюється велика кількість осадів (мулу), який направляють в метантенк для бродіння.

Оброблення осаду з первинних та вторинних відстійників здійснюють в метантенках. Потім осадок обезводнюють, тобто підсушують на мулових майданчиках або вакуум-фільтрах.

Хімічний метод очищення –полягає в тому,що в стічні води вводятьреагент, який сприяє коагуляції і збільшує відсоток затримання нерозчинних речовин.

Можуть застосовувати також нейтралізацію та флотацію. Під час флотації в стічну рідину добавляють флотореагенти і повітря, які сприяють спливанню забруднень.


Вплив побутової хімії на стан води

Результат пошуку зображень за запитом "вода"   Результат пошуку зображень за запитом "вода"
Практично уся побутова хімія, що пропонується зараз не розщеплюється в природі. 
Це означає, що змитий сьогодні в каналізацію пральний порошок або засіб для миття посуду будуть, ймовірно, присутні в наших річках, морях і океанах багато років. З цієї причини погіршується якість питної води, страждають водні жителі нашої планети, зменшується кількість безпечних для купання пляжів, морепродукти стають небезпечними при їх вживанні.

Що стосується України,то стан води на даний момент плачевний,це стосується і Тернополя.Чи не найболючішим є питан­ня утилізації залишків хімікатів, попередження їх потрапляння у природу-  у грунт, водойми — адже понад 500 сторонніх інгредієнтів уже є у нашій питній воді. Зрозуміло, що це питання має вирішуватися не тільки влад­ними структурами та відповідни­ми установами - багато чого мо­жемо зробити ми самі. Наприк­лад, не зливати залишки хімікатів у каналізацію,  та на землю (біля гаражів, на дачних ділянках тощо), не викидати посуд із залишками хімікатів. 

Органічні сполуки в побуті. Їх види.

У побуті ми практично щоденно зустрічаємося з продуктами хімічної промисловості та хімічними процесами. Це – прання білизни, миття посуду, догляд за підлогою та меблями, застосування клею, готування їжі, особиста гігієна, прибирання та ремонт помешкання, догляд за рослинами і квітами, за транспортними засобами та інше. Нині побутова хімія – це самостійна галузь промисловості. Щороку у світі виробляється більше 30 млн. товарів побутової хімії. Побутові хімікати – це речовини або суміші речовин, що використовують у побуті з певною метою окремо або у складі композицій.
Щоб легше орієнтуватися у величезній розмаїтості цих товарів, вони класифікуються на групи.
Результат пошуку зображень за запитом "органічні сполуки в побуті"За призначенням їх можна розділити на такі групи:
  • синтетичні мийні засоби;
  • засоби для вибілювання, підсинювання і підкрохмалювання виробів із тканин;
  • засоби для видалення плям;
  • засоби чищення та дезинфекції;
  • полірувальні засоби;
  • засоби для догляду за транспортом (автомобілями, мотоциклами, велосипедами тощо);
  • засоби для догляду за виробами зі шкіри та замші;
  • засоби для склеювання;
  • засоби для знищення побутових комах та гризунів;
  • засоби для захисту рослин від шкідників та боротьби з бур’янами;
  • мінеральні добрива;
  • лакофарбові матеріали;
  • фотохімічні товари;
  • шкільно-письмові товари;
  • інші товари побутової хімії.
За агрегатним станом побутові хімікати бувають рідкі і тверді. До рідких належать також суспензії та емульсії. Тверді побутові препарати випускаються порошкоподібними, гранульованими чи в таблетках. Порошки при зберіганні часто злежуються, а при використанні розпорошуються, подразнюючи верхні дихальні шляхи. Цих недоліків не мають гранульовані препарати. Товари побутової хімії виробляють також у вигляді паст і пастоподібних препаратів.
За концентрацією основної речовини товари побутової хімії поділяють на готові до застосування і концентрати, які перед використанням розчиняють у воді, або розбавляють водою чи іншим розчинником у зазначеному на упаковці співвідношенні. Розрізняють засоби разового і багаторазового використання.
За способом застосування розрізняють препарати вузького цільового призначення (підбілювачі), декількох цільових призначень (наприклад, відбілювання і дезинфекція. Так усім відомий мідний купорос широко використовують як для промивання стін і стелі перед побілкою, є гарним засобом для захисту рослин від шкідників і хвороб, і навіть для боротьби з будинковим грибком), і препарати універсальної дії.
За ступенем небезпеки, яку вони можуть виявляти для людей під час застосування, побутові хімікати можна умовно поділити на чотири групи:
  • безпечні побутові хімікати;
  • побутові хімікати, що виявляють певну небезпеку;
  • вогненебезпечні побутові хімікати;
  • отрійні побутові хімікати.
До першої групи належать побутові хімікати, на упаковці яких або в інструкції до них відсутні попереджувальні позначки й написи. Прикладом безпечних побутових хімікатів можуть бути синтетичні мийні засоби, очищувальні засоби, засоби для підсинювання, підкрохмалювання, мінеральні добрива, шкільно-письмові товари, тощо.
До другої групи належать відносно безпечні побутові хімікати, на упаковці яких або в інструкції до них є попереджувальні позначки і написи, наприклад: «Берегти від потрапляння в очі!», «Не розпилювати поблизу їжі!» тощо. Це засоби для відбілювання, дезинфекції, репеленти, для догляду за меблями і чищення одягу.
Третю групу становлять побутові хімікати, на упаковці яких або в інструкції до них містяться попереджувальні позначки і такі надписи, як «Вогненебезпечно!», «Не тримати поблизу відкритого вогню!», «Не нагрівати вище 40 (50 або 60) градусів!» тощо. Звичайно це препарати в аерозольній упаковці, органічні розчинники (бензин, уайт-спирт, гас, ацетон, скипидар, метиловий і етиловий спирти, тощо), рідкі засоби для захисту рослин і знищення побутових комах, деякі види полірувальних засобів.
До четвертої групи належать найнебезпечніші побутові хімікати, на упаковці яких або в інструкції до них містяться попереджувальні позначки і написи «Отрута!», «Отруйне!». Ці написи, як правило, виділено кольором або доповнено позначкою – череп з кістками. Прикладом отруйних побутових хімікатів є отрутохімікати (пестициди), деякі засоби для видалення плям, клеї, автокосметика.

Попереджувальні позначки про характер небезпеки, що застосовуються на упаковках побутових хімікатів:

  • Речовина, що подразнює слизові оболонки (літерні позначки: Хn або Хі).
  • Їдка (корозійно-небезпечна) речовина (літерна позначка: С).
  • Вибухонебезпечна речовина (літерна позначка: Е).
  • Вогненебезпечна речовина (літерна позначка: F).
  • Токсична речовина (літерна позначка: Т).
  • Окисник (літерна позначка: О)
  • Результат пошуку зображень за запитом "Попереджувальні позначки про характер небезпеки, що застосовуються на упаковках побутових хімікатів:"

АЛЬТЕРНАТИВА ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ

Все більше місця в нашому пов­сякденному житті займає різна побутова хімія. Але таке захоплення синтетичними мийними і чистячими засобами може згубно позначитися на нашому здоров'ї й на здоров'ї наших близьких. Крім того, найчастіше вони можуть служити джере­лами алергенів. Сучасні мийні засоби мають у своєму складі поверхнево-активні речовини синтетичного похо­дження, які дуже важко видаляються з вимитих ними поверхонь, а деякі вида­лити повністю взагалі неможливо.
Постійний вплив різної «хімії» на організм послабляє імунітет і підриває наше здоров'я. Давайте запитаємо себе, чи не краще повернутися до досвіду наших бабусь і прабабусь, які чудово обходилися без всієї цієї хімії, вико­ристовуючи звичайне господарське мило, а то й пісок? І ще є старі, добрі, перевірені часом рецепти, які можуть послужити прекрасною альтернативою синтетичним мийним засобам та іншій побутовій хімії, до якої ми так звикли.
Наприклад, для миття посуду чудово підходить звичайна сода. Можна навіть зробити універсальний мийний засіб, якщо до залишків мила, залитих гарячою водою, додати соду й трохи оцту. Також відмінно миє посуд суміш соди й гірчич­ного порошку.
Удома можна приготувати навіть «еко­логічний» пральний порошок. Ось його склад: 250 мл натертого мила й по 125 мл бури (натрію тетраборат) і мийної соди. Витрата цього засобу - приблизно 125 мл на одне прання в середній пральній машині. Для пом'якшення тканини можна при полосканні застосовувати оцет (100-200 мл). Щоб пом'якшити тверду воду, можна додати в неї соду або нашатирний спирт.
Відбілювати тканину можна й без хлору. Додайте 1 ст. ложку нашатирного спирту й 2 ст. ложки перекису водню на 10 л гарячої води, і відбілювання із хлором не знадобиться.
Відмінний засіб для миття вікон вийде, якщо змішати оцет або нашатирний спирт із водою в співвідношенні 1:5.
Для чищення поверхні холодильника, газової плити й предметів з нержавійки можна використовувати все ту ж харчову соду. Але тут є невеликий секрет: поверх­ня й ганчірочка, якою ви будете працю­вати, повинні бути сухими.
Із сольовими відкладеннями на стінках ванни або раковини допоможе впоратися оцет. Намочіть оцтом ганчірочку, прикла­діть її до забрудненого місця, і через півгодини відкладення можна буде змити.
Плями іржі відтираються скипидаром у суміші із сіллю, з яких робиться густа кашка.
Якщо все-таки у вас залишилася побутова хімія, без якої ви не можете обійтися, то тримайте її в шафі, що щі­льно закривається, а найкраще на балконі.
Результат пошуку зображень за запитом "альтернатива побутової хімії"



Шкода побутової хімії

Результат пошуку зображень за запитом "ПОБУТОВА ХІМІЯ"
Побутова хімія міцно увійшла в наше життя і так її спростила, що ми довіряємо їй як найкращому другові, не підозрюючи, що численні баночки, пляшечки і коробочки це міна уповільненої дії. Концентрація особливо токсичних хімікатів у квартирі може бути перевищена в п'ять разів, а вміст деяких хімічних речовин до 70 разів вище, ніж на вулиці. Загрожують нашому здоров'ю речовини, що входять до складу звичайних засобів для чищення. Додають їх для досягнення найкращого результату, однак, чим ми дійсно розплачуємося за таку чистоту? Алергією, дерматитами, хронічними захворюваннями системи дихання, безпліддям, мігренню, раком, вродженими вадами і багато чим ще? Чистота - запорука здоров'я!? Парадокс. Адже у прагненні зробити свій будинок чистіше, ми руйнуємо своє здоров'я і здоров'я наших дітей.Речовини, що надають настільки згубний вплив на організм, законодавчо заборонені до використання в побуті в більшості цивілізованих країн.
  1. ОПТИЧНІ ВІДБІЛЮВАЧІ. Не вимиваються з тканин і оказують постійний вплив на шкірний покрив. Причому, якість прання ці речовини не покращують, тому що вони тільки відбивають світло і лише створюють видимість білизни не роблячи речі дійсно чистіше. А також: формальдегід, діетаноламін, амоній, фенол, бензол, стирол, толуол, ксилол, ацетон, оксиди азоту, оксид вуглецю і т.д.
  2. ХЛОР. Викликає захворювання серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій. Руйнує білки, негативно впливає на шкіру і волосся, підвищує ризик захворювання на рак.
  3. А-ПАР - аніонні поверхнево-активні речовини. Вкрай агресивні, викликають руйнування на клітинному рівні, алергію, вражають печінку, нирки, легені, мозок і імунну систему. Здатні накопичуватися в організмі. Небезпечні концентрації зберігаються до чотирьох діб. Чим більше піни утворює пральний порошок, тим вищий вміст А-ПАР.
  4. ФОСФАТИ. У ряді країн перебувають під забороною вже 20 років. Додаються в пральні порошки для пом'якшення води. Підсилюють отруйні властивості А-ПАР, сприяють проникненню ПАР через шкіру і накопиченню цих речовин на волокнах тканин, призводять до посиленого обезжирення шкірних покривів, порушення властивостей крові. Навіть якщо кілька разів прополоскати речі в гарячій воді, повністю позбутися від фосфатів і ПАР не вийде. У вовняних і бавовняних тканинахяких виробляються дитячі речі) речовини утримуються найдовше. Крім того, фосфати - це серйозна загроза для навколишнього середовища. Потрапляючи у водойми, сприяють посиленому утворенню синьо-зелених водоростей, які призводять до отруєнь, невиношування вагітності, вроджених травм, активізують розвиток ракових клітин. 1 грам триполіфосфату натрію стимулює утворення 5-10 кг водоростей!
  5. ФТАЛАТИ. Продукти нафтопереробки, використовувані при створенні штучних ароматизаторів та віддушок. Через легкі потрапляють в кров і накопичуються в організмі. Особливо небезпечні для вагітних і годуючих грудьми жінок, так як викликають у дітей розвиток вад статевої системи (безпліддя, імпотенція).